12. Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних.
13. Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною - він не вмре;
14. Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
15. Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
16. Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
17. Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
18. Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
19. Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
20. Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, -
21. Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
22. Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
23. Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
24. Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
25. Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
26. Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
27. Блудниця - се глибока пропасть; тїсний колодїзь - чужая жінка;
28. Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
29. У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
30. У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
31. Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
32. Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.