12. Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних.
13. Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною - він не вмре;
14. Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
15. Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
16. Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.