Приповiстi 21:7-19 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

7. Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість.

8. Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві.

9. На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.

10. Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його.

11. Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку.

12. Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє.

13. Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде.

14. Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху - велику досаду.

15. Правий суд - се радість праведному, а страх лиходїєві.

16. Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться.

17. Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ - тому не збогатїти.

18. Викупом буває за праведного безбожний, й за правого - лукавий.

19. В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.

Приповiстi 21