1. В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє.
2. В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить.
3. Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва.
4. Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим - се гріх.
5. Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу.
6. Надбане добро язиком льживим - се проминаючий подих, се погибельні сїти.
7. Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість.
8. Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві.
9. На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.
10. Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його.
11. Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку.
12. Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє.
13. Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде.
14. Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху - велику досаду.
15. Правий суд - се радість праведному, а страх лиходїєві.
16. Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться.
17. Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ - тому не збогатїти.
18. Викупом буває за праведного безбожний, й за правого - лукавий.
19. В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.
20. В господї мудрого - омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує.
21. Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу.