Приповiстi 20:7-20 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

7. Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його.

8. Коли царь самий на судейському престолї засїдає, то й все ледаче очима своїми розганяє.

9. Хто може сказати: Серце я очистив, - я чистий від гріха мого?

10. Не однакова вага, не однака міра, одно і друге - гидота Господеві.

11. Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.

12. Ухо, що чує, й око, що бачить - одно й друге сотворив Господь.

13. Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.

14. Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, - хвалиться.

15. Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба - уста розумні.

16. Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!

17. Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,

18. Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.

19. Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.

20. Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.

Приповiстi 20