17. Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,
18. Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
19. Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
20. Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
21. Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.
22. Не говори: "За зло я самий віддам"; полиши се Господеві, - він охоронить тебе.
23. Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра - йому противна.
24. Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж - як узнати дорогу свою?
25. Се сїть людинї - сквапно обіт складати, а послї обіту - роздумовати.
26. Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.
27. Господень сьвічник - се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.
28. Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.
29. Слова молодих - їх сила, а окраса старих - їх сивий волос.