6. Вінець людей старих - сини синів, унуки, а слава дїтей - родичі їх.
7. Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
8. Гостинець - се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
9. Хто провину покриває - любови шукає, хто ж про неї все згадує - друга відвертає.
10. Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
11. Хто бурить - у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
12. Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
13. Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
14. Почин до сварки - як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
15. Хто грішного правдить і правого винуватить, - оба вони гидота Господеві.
16. Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, - на те в його нема ума.
17. Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
18. Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.