Приповiстi 17:16-26 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

16. Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, - на те в його нема ума.

17. Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.

18. Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.

19. Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.

20. Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.

21. Хто дурня зродив - то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.

22. Веселе серце - як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.

23. Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.

24. В розумного мудрість - перед очима, дурного ж очі - на концї землї її вбачають.

25. Безумний син - отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.

26. Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити* старшину за суд справедливий.

Приповiстi 17