20. Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
21. Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
22. Криниця жизняна - розум у розумних, а ученість безумних - дурощі.
23. Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
24. Приятна мова - се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
25. Бувають путї, що здаються прості, та конець їх - дорога до смертї.
26. Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
27. Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його - мов огонь жерущий.
28. Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
29. Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
30. Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, - ось готове ледарство.
31. Вінок величній - волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
32. Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати - се більш, нїж місто звоювати.