15. В ясному поглядї царському - життє, й ласкавість його - мов довго дожиданий дощ.
16. Придбати собі мудрість - се лучше над золото, й набути розум - се дорожше над добірне срібло.
17. Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
18. Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку - надуте серце.
19. Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
20. Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
21. Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
22. Криниця жизняна - розум у розумних, а ученість безумних - дурощі.
23. Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
24. Приятна мова - се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
25. Бувають путї, що здаються прості, та конець їх - дорога до смертї.
26. Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
27. Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його - мов огонь жерущий.
28. Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
29. Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
30. Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, - ось готове ледарство.
31. Вінок величній - волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
32. Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати - се більш, нїж місто звоювати.
33. У полу кидається жереб, та випад його від - Господа.