13. Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
14. Царська досада - се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
15. В ясному поглядї царському - життє, й ласкавість його - мов довго дожиданий дощ.
16. Придбати собі мудрість - се лучше над золото, й набути розум - се дорожше над добірне срібло.
17. Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
18. Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку - надуте серце.
19. Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
20. Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
21. Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
22. Криниця жизняна - розум у розумних, а ученість безумних - дурощі.
23. Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
24. Приятна мова - се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.