25. Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
26. В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він - утечище.
27. Господень страх - се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
28. Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей - біда князеві.
29. Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
30. Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
31. Хто вбогого тїснить - творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
32. Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
33. У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
34. Праведність підносить у гору народ, а безбожність - сором народів.
35. Ласкавість у царя - до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.