Приповiстi 14:13-27 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

13. І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.

14. Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий - зо своїх.

15. Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.

16. Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.

17. Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, - ненависний.

18. Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.

19. Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні - в воротях праведника.

20. Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.

21. Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.

22. Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.

23. З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.

24. Вінець мудрих - їх багацтво, а дурощі дурних - дурощами й остануть.

25. Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.

26. В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він - утечище.

27. Господень страх - се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.

Приповiстi 14