Приповiстi 14:11-18 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

11. Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.

12. Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх - се дорога до смертї.

13. І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.

14. Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий - зо своїх.

15. Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.

16. Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.

17. Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, - ненависний.

18. Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.

Приповiстi 14