Приповiстi 13:3-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

3. Хто стереже уста, той душу вберігає: хто ж рот свій широко отвирає, тому біда.

4. Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься.

5. Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить.

6. Безвинного в путях пильнує правда, а грішника губить безбожество.

7. Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий.

8. Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує.

9. Сьвітло праведних весело горить, у безбожних же сьвічник потухає.

10. Між гордими - одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою - у тих мудрість.

11. Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його.

12. Надїя, коли довго тріває, мучить серце, а справджене бажаннє - се дерево жизнї.

13. Хто словом нехтує, той шкодить собі, а хто боїться заповідї, той має заплату.

14. Наука мудрого - се жизняна криниця; вона відвертає від сїтей смертї.

15. Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна.

16. Розумний з розглядом дїло робить, а дурний виносить на показ дурноту.

17. Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець - ратунок.

Приповiстi 13