Приповiстi 13:11-22 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

11. Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його.

12. Надїя, коли довго тріває, мучить серце, а справджене бажаннє - се дерево жизнї.

13. Хто словом нехтує, той шкодить собі, а хто боїться заповідї, той має заплату.

14. Наука мудрого - се жизняна криниця; вона відвертає від сїтей смертї.

15. Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна.

16. Розумний з розглядом дїло робить, а дурний виносить на показ дурноту.

17. Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець - ратунок.

18. Злиднї й стид тому, хто нехтує науку, хто ж підклоняється під докір, той буде в шанобі.

19. Як спевниться бажаннє, то любо се душі; та дурним не любо відхилятись від злого.

20. Хто братаєсь із мудрими, буде й сам мудрий, хто ж заходить у дружбу з дурними, - зледачіє.

21. За грішниками гонить нещастє, а праведним добро в нагороду.

22. Добрий і внукам зоставляє достатки, а багацтва грішника передержуються для праведного.

Приповiстi 13