4. Жена честивая - вінець чоловікові, ледача ж - мов та гниль у костях його.
5. Думки у праведних - про те, що правда, а задуми безбожних - зрада.
6. Безбожних слова - укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних - щоб рятувати їх.
7. Доторкнись, нещастє безбожних - а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.
8. О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.
9. Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.
10. Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.
11. Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.
12. Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.
13. Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.
14. Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його - нагорода йому.
15. Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.
16. Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.
17. Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого - омана.