Приповiстi 11:17-31 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

17. Милосердний чоловік чинить добро душі своїй, а жорстокий замучує тїло своє.

18. Безбожний робить роботу безнадїйну-непевну; хто ж сїє правду, тому певна нагорода.

19. Праведність веде до життя, а хто простує до злого, простує до смертї.

20. Гидота Господу переворотні серцем, але любі йому, хто в невинностї ходить.

21. Можна заручити, що ледачий не уйде кари, а рід праведного буде захований.

22. Що в рилї у свинї золотий колець, те краса в женщини безумної.

23. Бажаннє праведних - одно лиш добро, дожиданнє безбожних - гнїв.

24. Той сипле щедро, й йому ще прибуває, а другий на міру скупий, та й все біднїшає.

25. Добродїйна душа буде насичена; хто щедро надїляє, й сам надїлен буде.

26. Хто приховує вроджай, того клянуть люде, а на голову продаючого - благословеннє.

27. Хто дбає про добро, той знаходить ласкавість, а хто шукає зла, до того воно й приходить.

28. Хто лиш на статки вповає, той упадає, а праведні, як лист, зазеленїють.

29. Хто розстроює домівку свою, одержить в наслїддє вітер; і дурний буде рабом мудрого.

30. Доробок праведного - дерево жизнї, й мудрий пригортає серця.

31. Така відплата праведникові (вже) на землї, а тим більше безбожному й грішникові.

Приповiстi 11