Приповiстi 10:17-31 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

17. Хто хоронить науку, той на дорозї до жизнї, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить.

18. Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсїває обмову, той дурний.

19. Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика - розумен.

20. Очищене срібло - язик праведника, серце же безбожних - се покидь.

21. Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.

22. Господня благодать - вона богатим робить, і горя з собою не приносить.

23. Чинити зло - безумному забава, розумний же її у мудростї знаходить.

24. За що безбожного страх обнимає, те його не мине, а праведних бажаннє сповниться.

25. Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний - мов би на вічних підвалинах.

26. Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним.

27. Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться.

28. Дожиданнє праведних - радість, а надїя безбожних погибне.

29. Безвинному дорога Господня - твердиня, а страх беззаконникам.

30. Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї.

31. Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.

Приповiстi 10