26. За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
27. Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
28. Тодї кликати муть мене, - та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, - та не знайдуть мене.
29. За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
30. Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
31. За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
32. Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
33. Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.