1. Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
2. Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
3. Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
4. Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
5. Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
6. Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
7. Почин премудростї - Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
8. Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
9. Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
10. Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
11. Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного - безвинного,
12. Проковтнемо його живого, мов безодня, - цїлого, мов би провалився в пропасть;