3. Не з батьками нашими Господь зробив завіт, а з нами, з нами, що тепер тут ще живі остались.
4. Лицем до лиця промовляв Господь до вас на горі із середини поломя.
5. Я стояв того часу між Господом і вами, щоб обявити вам мову Господню; ви бо боялись поломя і не виходили на гору; і рече:
6. Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з Египту, з дому неволї.
7. Нехай не буде в тебе инших богів перед лицем моїм.
8. Не робити меш собі тесаної постатї, якої подоби того, що на небесах у горі й на землї в низу, і що в водах нижче землї.
9. Не будеш бити поклони перед ними, і служити їм, я бо Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає гріхи батьків на дїтях їх, ба на третьому і на четвертому родї тих, що ненавидять мене;
10. І являє ласку тисячам тих, що люблять мене і заповідї мої сповняють.
11. Не будеш промовляв марно імя Господа Бога твого; бо не буде безвинен у Господа той, хто промовляє марно імя його.
12. Держи день соботу сьвято, як заповідав тобі Господь, Бог твій.
13. Шість день можна тобі робити і всяке дїло твоє творити,
14. День же семий собота Господеві, Богу твому. Не робити меш нїякого дїла, ти сам, нї син твій, нї дочка твоя, нї раб твій, нї рабиня твоя, нї віл твій, нї осел твій, анї всяка скотина твоя, нї приходень твій, що у воротях в тебе; щоб можна спочити рабові твому і рабинї твоїй, так як тобі.