22. І списав Мойсей сю пісню того ж дня та й навчив її синів Ізрайлевих.
23. І повелїв він Йозеєві Нуненкові словами: Будь сильний і одважний! Ти бо приведеш синів Ізраїля в землю, що я обіцяв їм поклявшись; і буду з тобою.
24. І сталось, як скіньчив Мойсей писати слова закону сього в книзї аж до самого кінця,
25. Тодї повелїв Мойсей Левитам, що носять скриню завіту Господнього, говорючи:
26. Возьміте книгу сього закону і положіте з боку у завітній скринї Господа, Бога вашого, і буде вона сьвідком проти тебе.
27. Бо знаю я добре упертість твою і твою тугу шию. Вже тепер, за життя мого з вами, ви опирались проти Господа; що ж по смертї моїй?
28. Зберіте до мене всїх старших поколїнь ваших і громадських мужів ваших, щоб промовив слова сї в уші їм і покликав у сьвідки проти них небеса і землю:
29. Знаю бо, по смерти моїй ви зовсїм зледащієте і звернете з дороги, що я заповідав її вам; і постигнуть вас у дальші часи нещастя за те, що будете чинити ледаче перед очима в Господа, прогнївляючи його дїлами рук ваших.
30. І промовив Мойсей в уші всієї громади Ізраїля слова сієї піснї, до самого кінця: