5. Коли чоловік тільки що взяв нову жінку, не годиться ійти йому на війну, і не годиться накладати на його нїякого громадського відробітку; нехай зостається на волї в домівцї своїй на один рік, щоб веселити жінку свою, що взяв її.
6. Не годиться брати в застав жорна або жорнового каменя; такий бо життє бере в застав.
7. Коли знайдеться такий чоловік, щоб украв кого зміж братів твоїх, зміж синів Ізрайлевих, та й неволить його або продасть його, так смерть тому злодїєві. Сим робом викорениш зло зміж людей твоїх.
8. Як буде в кого заразлива болячка, бережись дуже, і сповняй все, чого навчати муть вас сьвященники ваші Левити. Як я заповідав їм, так і будете сповняти.
9. Памятай, що вчинив Господь із Мирямною в дорозї, після виходу вашого з Египту.
10. Як позичаєш ближньому твому, не йди в домівку його, щоб взяти застав;
11. Стій знадвору, а той, кому позичаєш, нехай винесе тобі застав надвір.
12. І коли се вбогий чоловік, то не йди спати, мавши в себе застав його.
13. Притьмом треба тобі вернути йому застав при заходї соньця, щоб він лїг у свитинї своїй, і благословив тебе; і буде се праведно перед Господом, Богом твоїм.
14. Не тїснити меш денного робітника, вбогого і мізерного, чи він зміж браття твого, чи із приходнїв, що пробувають у землї твоїй, в оселях твоїх.
15. Того ж самого дня, як він заробить, даси йому плату, перше нїм соньце зайде над нею; бо він бідняка і жде на неї: так щоб не нарікав на тебе перед Господом, і ти не мав гріха.
16. Не карати муть смертю батьків за дїтей, нї дїтей за батьків; кожне буде скаране за свій гріх.
17. Не суди несправедливо приходня й сироту і не візьмеш удовиної одежини на застав.