15. Сама рука Господня була проти них, щоб вигубити їх із табору, аж їх не стало.
16. І сталось, як всї спосібні до війни люде повимірали з між народу,
17. Тодї промовив Господь до мене так:
18. Перейдеш тепер через гряницї Моаба, мимо Ара.
19. І приближишся проти синів Амона; не тїсни їх і не починай війни з ними, бо не дам тобі держави з землї синів Амонових; бо синам Лотовим я оддав її в державу.
20. Вважали ж і її землею велетнїв; перше жили там велетнї, і Амонії звали їх Самзумимами.
21. Люд той був великий лїчбою, і ростом високий як Енакії; і вигубив їх Господь перед ними, і прогнали вони їх, та осїлись на їх місцї,