17. Тодї сказав Господь до мене: Добре вони кажуть.
18. Поставлю їм зміж браття їх пророка такого як ти; і вложу слова мої в уста йому, і говорити ме до них все, що прикажу йому.
19. А хто не послухає слів моїх, що промовить їх пророк в іменї моїм, такий чоловік відповість менї.
20. Коли ж пророк осьмілиться промовляти слово в імя моє, якого я не заповідав йому казати, або промовляти ме в імя богів инших: такому пророкові смерть.
21. А коли скажеш у свому серцї: Як же пізнати нам слова, що не від Господа?
22. Коли пророк в імя Господнє промовив, а слово його не справдилось і не сталось, то се слово не від Господа; по своїй волї сказав його пророк; не лякайсь перед ним.