5. По тім боцї Йорданї, в Моаб землї, почав Мойсей викладати закон сей, говорючи:
6. Господь, Бог наш, промовив до нас на Горебі так:
7. Доволї побули ви під сією горою: Обернїтесь і рушайте та й ідїть до гори Аморіїв і до всїх сусїдів їх на поділлї, по горах і по долинах і на полуднї і на березї моря, в Канаан землю і до Либану, аж до великої ріки, до ріки Евфрата.
8. Дивітесь, надїлив я вам сю землю; ідїть і займіть землю, що про неї клявсь Господь батькам вашим, Авраамові, Ізаакові і Яковові, що оддасть їм і насїнню їх по них.
9. І того часу промовив я до вас так: Не здолїю один вести вас.
10. Господь, Бог ваш, намножив вас, і нинї ви лїчбою як зорі небесні стали.
11. Господь, Бог ваш, нехай прибавить до вас тисячу разів стілько, скілько вас тепер є, і нехай благословить вас, як говорив про вас!
12. Як би міг я один нести тягарі ваші і журбу вашу і сварки ваші?
13. Возьміть собі людей мудрих, і що знаєте їх, по ваших поколїннях, щоб я поставив їх головами над вами.
14. І відказали ви менї кажучи: Добре так буде, як ти вчинити кажеш.
15. І взяв я голови з поколїнь ваших, людей мудрих і знаточних, і поставив їх головами над вами, тисячниками і сотниками і пятьдесятниками і десятниками, і правителями поколїнь ваших.
16. І заповідав я суддям вашим того часу так: Вислуховуйте змагання між братами вашими і судїте праведно між чоловіком і братом його, і між ним і приходнем, що в його.
17. Не вважати мете на лиця судячи; як малого, так і великого вислуховуйте, нї перед ким не бійтесь, бо суд Божий. А котра справа за важка для вас, передавайте до мене, щоб я вислухав її.
18. І заповідав я вам того часу все, що чинити маєте.
19. І рушили ми від Гореба та й пійшли, як заповідав нам Господь, Бог наш, усїм оцїм великим і страшним степом, що вбачали ви, та й прийшли в Кадес-Барне.
20. І промовив я до вас: Дойшли ви до гір Аморіїв, що дав нам їх Господь, Бог наш.