5. Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;
6. Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;
7. Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;
8. Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;
9. Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.
10. Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, - левом у сховищу;
11. Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;
12. Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;
13. Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.
14. Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.
15. До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;
16. Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.
17. Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,
18. І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.
19. О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!
20. Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.
21. Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:
22. Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.
23. Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
24. Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.