2. Глибоко загрязли ви в розпустї, та я провчу всїх їх.
3. Знаю я Ефраїма, та й Ізраїль не втаєний від мене; ти бо, Ефраїме, блудуєш, а Ізраїль опоганив себе.
4. Ледарство їх не дає їм до Бога вернутись, бо потяг до блудництва в серцї в них, про Господа Бога, - не хотять знати.
5. Та гординя Ізраїля буде в їх таки очах впокорена; і Ефраїм і Ізраїль упадуть задля безбожностї своєї, а з ними впаде і Юда.
6. Прийдуть вони з вівцями своїми й назимками (жертовними) шукати Господа, та його не знайдуть; він ухилився від них.
7. Господеві вони віру зломали, тим що чужих (йому) дїтей наплодили; тепер же кожний новий місяць буде їх (карами) пожерати разом із їх майном.
8. Затрубіте рогом у Гиві, трубою у Рамі, дайте гасло в Бет-Авенї: позад тебе (ворог), Бенямине!
9. Ефраїм стане пусткою в день кари; поколїнням Ізрайлевим се - я сповістив!
10. Юдина старшина похожа на тих, що пересувають межі; вилию на них гнїв мій, як воду.
11. Потопчуть Ефраїма, побитого судом; він бо вподобав ходити за марнотами.
12. Як міль поточу Ефраїма, буду червом Юдиному дому.