9. І, коли давали ті животні славу і честь, і подяку Сидячому на престолї, Живучому по вічні віки,
10. упали двайцять і чотири старцї перед Сидячим на престолї, і покланялись Живучому по вічні віки, і кидали вінцї свої перед престолом, говорячи:
11. Достоєн єси, Господи, приняти славу і честь і силу; Ти бо створив єси усе, і волею Твоєю (усе) єсть, і створено.