21. бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
22. Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
23. І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
24. рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
25. От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дївча і встало.
26. І рознеслась про се чутка широко по всїй землї тій.
27. І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
28. І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
29. Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
30. І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
31. Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.
32. Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
33. І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Нїколи не явилось такого в Ізраїлї.