8. Не приподоблюйте ся ж до них; бо Отець ваш знає, чого вам треба, перш нїж просите в Него.
9. Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.
10. Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї.
11. Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
12. І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.
13. І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.
14. Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме вам.
15. Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.
16. Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.
17. Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий лице твоє;
18. щоб не здавав ся людям постником, а Отцеві твоєму, що потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
19. Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодїї підкопують ся і крадуть.
20. Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть.