15. Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.
16. Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.
17. Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий лице твоє;
18. щоб не здавав ся людям постником, а Отцеві твоєму, що потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
19. Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодїї підкопують ся і крадуть.
20. Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть.
21. Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.
22. Сьвітло тїлу око; тим, коли око в тебе ясне, то й все тїло твоє буде сьвітле.