1. Тодї повів Ісуса дух у пустиню на спокусу дияволську.
2. І постив він сорок днїв і сорок ночей, потім забажав їсти.
3. І прийшовши спокусник до Него, каже: Коли ти Син Божий, звели сим камінням зробитись хлїбом.
4. Він же, озвавшись, сказав: Писано: Не самим хлїбом жити ме чоловік, а кожним словом, що виходить із уст Божих.
5. Тодї диявол бере Його в сьвятий город, і ставить Його на церковнім крилї,
6. і каже до Него: Коли ти Син Божий, кинь ся вниз, писано бо: Що накаже про Тебе ангелам своїм, і на руках понесуть Тебе, щоб не вдаривсь часом об камїнь ногою Твоєю.
7. Рече йому Ісус: Писано знов: Не спокушуй Господа Бога твого.
8. Знов бере Його диявол на гору височенну, й показує Йому всї царства на сьвітї й славу їх;
9. і каже до Него: Оце все дам тобі, коли, припавши, поклониш ся менї.
10. Рече тодї йому Ісус: Геть від мене, сатано! писано бо: Господу Богу твоєму кланяти меш ся, і Йому одному служити меш.
11. Зоставив тодї Його диявол, і ось ангели приступили й служили Йому.
12. Як же почув Ісус, що Йоана видано, то перейшов у Галилею;
13. і, покинувши Назарет, пійшов і пробував у Капернаумі, що при морю, у гряницях Завулона та Нефталима:
14. щоб справдилось слово Ісаїї пророка, глаголючого:
15. Земля Завулон і земля Нефталим, на морському шляху, за Йорданом, Галилея поганська;
16. люде сидячі в темряві побачили сьвітло велике, й тим, що сидять у країнї й тїнї смертній, засяло сьвітло.
17. З того часу почав Ісус проповідувати й глаголати: Покайтесь, наближилось бо царство небесне.