29. і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30. І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31. І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
32. Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33. І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34. дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
35. Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36. І, посїдавши, стерегли Його там;
37. і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38. Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39. Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40. і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41. Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42. Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43. Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.