23. Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
24. Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25. І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
26. Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
27. Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28. І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
29. і, сплївши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на колїна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30. І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31. І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
32. Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33. І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34. дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
35. Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.