72. І знов одрік ся він, кленучись: Що не знаю чоловіка.
73. Трохи ж згодом, приступивши ті, що стояли, кажуть Петрові: Справдї й ти єси з них, бо й твоя говірка виявляє тебе.
74. Тодї почав він проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка. І зараз півень запіяв.
75. І згадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене. І, вийшовши геть, плакав гірко.