30. І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
31. Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
32. і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
33. і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
34. Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
35. Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
36. нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
37. Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
38. Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?
39. Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
40. І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
41. Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
42. бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;