11. Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
12. Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
13. Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
14. Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
15. і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
16. Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
17. Так само й той, що два, придбав і він других два.
18. Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
19. По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
20. І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
21. Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
22. Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
23. Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
24. Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
25. і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
26. Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
27. так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
28. Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.