16. Горе вам, проводирі слїпі, що кажете: Хто клясти меть ся церквою, нїчого; хто ж покленеть ся золотом церковним, винуватий!
17. Дурні й слїпі: що бо більше: золото, чи церква, що осьвячує золото?
18. І: Хто клясти меть ся жертівнею, нїчого; хто ж покленеть ся даром, що на нїй, винуватий.
19. Дурні й слїпі: що бо більше: дар, чи жертівня, що осьвячує дар?
20. Оце ж, хто кленеть ся жертівнею, кленеть ся нею і всїм, що зверху неї.
21. І хто кленеть ся церквою, кленеть ся нею й тим, що живе в нїй.
22. І хто кленеть ся небом, кленеть ся престолом Божим і тим, хто сидить на нїм.
23. Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати.
24. Проводирі слїпі, що відцїджуєте комара, верблюда ж глитаєте.
25. Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди.
26. Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.
27. Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в серединї ж повні кісток мертвих і всякої нечисти.
28. Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.
29. Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що будуєте гроби пророків та украшаєте памятники праведників,
30. і мовляєте: Коли б ми були за часів батьків наших, не були б спільниками їх у крові пророків.
31. Сим же сьвідкуєте самі на себе, що ви сини тих, що вбивали пророків.
32. І ви доповнюйте міру батьків ваших.
33. Змії, кодло гадюче, як утїчете від суду пекольного?
34. Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город: