Матей 22:30-45 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

30. Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.

31. Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:

32. Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.

33. І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.

34. Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.

35. І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:

36. Учителю, котора заповідь велика в законї?

37. Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.

38. Се перва й велика заповідь.

39. Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.

40. На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.

41. Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,

42. глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.

43. Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:

44. Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?

45. Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?

Матей 22