14. Багато бо званих, мало ж вибраних.
15. Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
16. І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17. Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18. Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
19. Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
20. І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
21. Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22. І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
23. Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
24. говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25. Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
26. так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
27. Опісля ж усїх умерла й жінка.
28. Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29. Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
30. Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
31. Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32. Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33. І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34. Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.