34. Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.
35. І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.
36. Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.
37. На останок же післав до них сина свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.
38. Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходїмо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.
39. І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.
40. Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?
41. Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.
42. Рече до них Ісус: Хиба нїколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших?
43. Тим я глаголю вам: Що віднїметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.
44. І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж він упаде, роздавить того.
45. І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить.