27. І, озвавшись, сказали Ісусові: Не знаємо. Рече їм і Він: То й я не скажу вам, якою властю се роблю.
28. Ви ж як думаєте? Чоловік мав двоє дїтей; і, прийшовши до одного, рече: Дитино, йди сьогоднї роби в винограднику моїм.
29. Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов.
30. І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов.
31. Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже.
32. Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.
33. Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й відїхав.
34. Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.
35. І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.
36. Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.
37. На останок же післав до них сина свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.
38. Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходїмо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.
39. І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.
40. Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?
41. Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.
42. Рече до них Ісус: Хиба нїколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших?
43. Тим я глаголю вам: Що віднїметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.
44. І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж він упаде, роздавить того.