23. І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь; тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
24. І почувши десять, ремствували на двох братів.
25. Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
26. Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
27. і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
28. як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
29. І як виходили вони з Ерихона, йшло слїдом за Ним багато народу.
30. І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
31. Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
32. І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
33. Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
34. Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.