3. Почувши ж цар Ірод, стрівожив ся, і ввесь Єрусалим із ним.
4. І, зібравши всїх архиєреїв і письменників людських, допитував ся в них, де Христу родити ся.
5. Вони ж казали йому: В Витлеємі Юдейському, бо ось як написано в пророка:
6. І ти, Витлеєме, земле Юдина, нїчим не гірша єси між князями Юдиними; бо з тебе прийде гетьман, що старшинувати ме над народом моїм Ізраїлем.
7. Закликавши тодї Ірод тайкома мудрцїв, пильно в них випитував, якого часу показалась зоря.
8. І послав їх у Витлеєм, і каже: Йдїть та розпитайтесь пильно про те хлопятко; а як знайдете, принесїть менї звістку, щоб і менї пійти поклонитись йому.
9. Вони ж, вислухавши царя, вийшли; коли се зоря, що бачили на сходї, йде поперед них, поки прийшла та й стала зверху, де було хлопятко.
10. Побачивши ж вони зорю, зрадїли вельми великою радостю.
11. І, ввійшовши в господу, знайшли хлопятко з Мариєю, матїрю його, й, припавши, поклонились йому; й, відкривши скарби свої, піднесли йому дари: золото, ладан і миро.
12. І, бувши остережені вві снї, не вертатись до Ірода, вернулись в свою землю иншим шляхом.
13. Як же вони вийшли, ось ангел Господень являєть ся Йосифові вві снї, глаголючи: Встань, візьми хлопятко й матїр його, та втїкай в Єгипет, і перебудь там, поки сповіщу тебе; бо Ірод шукати ме хлопятка, щоб убити його.
14. Він же, вставши, взяв хлопятко й матїр його в ночі, та й пійшов у Єгипет.
15. І пробував там аж до смерти Іродової, щоб справдилось, що сказав Господь через пророка, глаголючи: Із Єгипту покликав я сина мого.
16. Бачивши тодї Ірод, що мудрцї насьміялись із него, розлютував ся вельми, та й послав повбивати всїх дїтей у Витлеємі й у всїх границях його, од двох років і меньше, по тому часу, що про него він пильно довідував ся в мудрцїв.