10. Кажуть Йому ученики Його: Коли така справа чоловіка з жінкою, то не добре женитись.
11. Він же рече їм: Не всї зміщають слово се, а кому дано.
12. Єсть бо скопцї, що з утроби матерної родились так; і є скопцї, що скопились од людей; і є скопцї, що скопили себе задля царства небесного. Хто може змістити, нехай містить.
13. Тодї поприводили до Него дїток, щоб положив руки на них, та помолив ся; ученики ж заказували їм.
14. Ісус же рече: Пустїть дїток, не з'упиняйте їх прийти до мене, бо таких царство небесне.
15. І, положивши руки на них, пійшов звідтіля.
16. І ось один, приступивши, каже Йому: Учителю благий, що доброго робити менї, щоб мати життє вічне?
17. Він же рече до Него: Чого ти звеш мене благим? нїхто не благий, тільки один, Бог. Коли ж бажаєш увійти в життє, держи заповідї.
18. Каже до Него: Которі? Ісус же рече: Оцї: Не вбивай, Не роби перелюбу, Не крадь, Не сьвідкуй криво;
19. Поважай батька твого й матїр, і: Люби ближнього твого, як себе самого.
20. Каже Йому молодець: Все се хоронив я з малку мого; чого ще не достає менї?