2. Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
3. Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
4. Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
5. Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
6. той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
7. Лицеміри, добре прорік про вас Ісаїя, глаголючи:
8. Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
9. Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
10. І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
11. Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
12. Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
13. Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
14. Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
15. Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
16. Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
17. Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
18. а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
19. Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
20. Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
21. Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.