11. Він же рече до них: Де між вами чоловік, що має одну вівцю, і коли впаде вона субітнього дня в яму, він не візьме, та й не витягне її?
12. Як же більше луччий чоловік од вівцї? Тим годить ся чинити добро і в суботу.
13. Рече тодї до чоловіка: Простягни руку твою. І простяг, і стала вона здорова, як і друга.
14. Фарисеї ж, вийшовши, радили раду проти Него, як погубити Його.
15. Та довідавшись про се Ісус, вийшов ізвідтіля; і пійшло слїдом за Ним багато народу, і сцїлив він усїх,
16. та й наказав їм, щоб не виявляли Його:
17. щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи:
18. Се слуга мій, що я вибрав; любий мій, що вподобала Його душа моя; положу духа мого на Него, й вістити ме поганам суд;
19. не змагати меть ся, і не кричати ме, й голосу його нїхто не чути ме по улицях;
20. приломаної тростини не доломить, і льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги;