24. І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
25. Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повелїваю, вийди з него й більш не входь в него.
26. І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
27. Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
28. І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окроме: Чому ми не змогли вигнати його.
29. І рече їм: Се кодло нїчим не може вийти, тільки молитвою та постом.
30. І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею; і не хотїв, щоб хто знав.
31. Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм: Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
32. Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
33. І прийшов у Капернаум, і, бувши в господї, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
34. Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
35. І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усїх останнїм і всїм слугою.
36. І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм: